"Олесь Гончар. Прапороносцi (Укр.)" - читать интересную книгу автора Мiст, перегорiвши, з гуркотом повалився в воду.
- Ми палимо за собою всi мости, - каже Чернищ. - То не ми, то фрiц, - заперечу║ Сагайда. - Фрiц нетямиться, дума║, що без мостiв не доженемо. А наш Iван i через пекло пройде. Брянський уважно дивиться вперед на тiсну щiлину шляху, в яку вповзають вiйська. - Сюди, в цi Альпи, можна лише наступати, - каже вiн. - Вiдступати звiдси неможливо. Це було б цiлковитою загибеллю для всiх нас. Але тому, що ми вiдступати не дума║мо, -хрипко смi║ться вiн, - то й рвемося все далi в цi кам'янi катакомби. Далеко в головi колони заторохкотiли пiдводи. Торохкотiння все ближчало. I ось перед Брянським, Сагайдою та Чернишем загомонiли колеса, i конi пiд ними самi перейшли на рись. XIV Фронт щодалi глибше входив у гори. Почалася система численних гiрських хребтiв. Вже не один такий хребет перевалили вiйська. Збитий з висот, противник вiдкочувався в глибину гiр. Полки стали на дньовку. Черницi i Брянський лежали в садку на вигорiлiй травi. Брянський дiставав iз сво║┐ планшетки якiсь схеми i записи з формулами, пояснюючи ┐х Чернишевi, явно задоволений тим, що Черниш його розумi║. Над ними плоди, що висiли, мов на новорiчнiй ялинцi. Вони були зовсiм попеченi в полум'┐ пожежi. Неподалiк ще тлiла кучугура попелу, i тiльки уцiлiлий комин, бiлiючи серед нього, свiдчив, що вчора тут стояло людське житло. Останнi днi не да║ дихати авiацiя противника. Бомбить гiрськi шляхи, бомбить села, де вiйська зупиняються на перепочинок. Тодi дороги й садки на┐жуються стволами зенiток. Це вже справжня Трансiльванiя. Типова картина: село з усiх бокiв оточене пасмами безплiдних гiр, i тiльки в цьому котлованi буяють ряснi сади, городи, виноградники. Напередоднi це село бомбили, i згарища й досi дим-ляться. - Надсилай оцi сво┐ мiркування прямо в наркомат, - радить Черниш Брянському. - Там, я певен, ┐х обов'язково вiзьмуть до уваги при складаннi нових настановлень. - Менi зда║ться, - говорив Брянський, - що цi спостереження я обгрунтував досить переконливо. З математичною точнiстю. Адже нашi мiномети - порiвняно новий тип озбро║ння, i природно, що вогневi можливостi ┐х ще не повнiстю дослiджено. Мiномет ма║ велике майбутн║. Вiзьми хоча б "катюшi" - найкращi сучаснi мiномети... Да, так ти згоден? Побудований таким чином, як це я пропоную, огонь трьох мiнометних рот полку обов'язково накрива║ траншею противника i не да║ йому змоги пiдняти голову. Тут жодна мiна не ляже марно. Нашi стрiльцi можуть смiливо кидатись на перший пояс оборони... До них пiдходить Сагайда. Сьогоднi тут, на зупинцi, батальйон одержав, |
|
|