"И.Ф.Драч. Крила (Укр.) " - читать интересную книгу автора

Вона тiлом палахтiла,
Воно серцем цокотiло.

Криком кричу - вiтер вiє,
Було лоша та й немає...

ТАЄМНИЦЯ

Був похорон. Були промови.
Був холод склеплених повiк.
В трунi без мови i обмови
Лежав вiдомий чоловiк.

На марах ще сосновий човен
Чекав пiдземної плавби -
На днi таємних улоговин
Уже розсунулись гроби.

Тужила зридано дружина.
Сини вернигори були.
Машини на гарячих шинах
Снiг, мов копитами, гребли.

Студив оркестр чоло гаряче.
Вуста торкалися чола.
Земля чигала вже, неначе
Крило пiдбитого орла.

I тут, у злагодженiй тишi,
У церемонiй строгий план,
Коли й снiжинок шерхiт дише
Непевнiстю усiх пошан,

Прийшла у строгому одiннi
Жiноча постать в мить гiрку,
Легка й прозорiша вiд тiнi
По тiм рипучому снiжку.

Вуалi спаленим малюнком
Вся нахилилась до чола -
I раптом мертвому цiлунком
Запеклi губи обпекла.

Здивовано здригнулись люди,
Перезирнулись - хто куди.
Бив барабан себе у груди -
Йди, таємнице, йди вже, йди!

Вона ж, як в траурi тополя,