"И.Ф.Драч. Крила (Укр.) " - читать интересную книгу автора

Ладiв аж цiлих штири вiн вживав:
Бандурний, скрипошний, жалобний, косий.
Та й козачка на кобзi награвав
Ногами босими. Бувало, сяде босий
Та й пальцi струнами -
бринь-бринь - перебира.
Не без нечистого були його прояви.
Його облiпить роєм дiтвора,
А вiн над нею кобзою державить.
А так спiвать, бувало, не хотiв,
Хiба проп'є до драної свитини
Все рам'я i в корчемному гуртi
Голосить, братця, голосом дитини.
А що вже грав, то, знаєте, втинав
Отак, що й не пособить сила Божа, -
Про трьох братiв, про Хмеля й Богуна,
Про людославне наше Запорожжя.
Було, як сяде, то й струна кипить,
Та як зашкряба, ридма як затужить,
То плачуть всi, а вiн i плаче, й кпить,
Бо з нього був гординя пишний дуже.
А мiдяки в коновочку його,
Як той горох:
тр... тр... та в бiдолахи
Був норов, вам скажу, як той вогонь,
Хоч був бiдаха: кiсточки та лахи...
Кого вже не возлюбить, то нi-нi,
Його й пани вдягали-пригощали,
Вiн все проп'є i знову в бур'янi
Сидить, як цвяшок, i життя печалить.
Гордяка був. Чи Бог, чи сатана
Побив його на тижнi Великоднiм.
А душу спiвом випивав до дна,
Пекельний був, тож нарекли Холодним...

ОСКАРЖЕННЯ IВАНА ГОНТИ

...Вони ж його насамперед барзо привiтали,
Через сiм днiв з його кожу по пояс здирали,
I голову облупили, сiллю насолили,
Потiм йому, як чесному, назад положили...
Iсторична пiсня

Многосте свiту, тяжка i буденна,
Односте свiту, метка й навiжена,
Дикосте свiту, вертка й монотонна,
Лагодо свiту з Божого лона!

Кинув на тебе я клич Святославiв,
Вийшов на ви, заки день не поржавiв,