"Історiя християнства в Україні" - читать интересную книгу автора (Володимир Чос)

КНЯГИНЯ ОЛЬГА

Після Ігоря княжити стала його жінка Ольга, бо син Святослав був ще неповнолітнім. На відміну від своїх попередників, княгиня Ольга не вела зовнішніх війн. Її енергія і талант адміністратора яскраво проявились в активній дипломатії — як назовні, так і в середині країни. За 20 років мирного управління вона перетворила величезну територію, на якій раніше не раз вибухали повстання проти центральної влади, на цілісну, добре впорядковану державу.

Але коли княгині було за шістдесят років, вона всерйоз задумалася про скороплинність людського життя, суєтність земного величчя, про сенс буття… У IХ ст. християнство вже було в головних наших містах. У 860–х роках вислані на Русь грецькі священики охрестили багато народу. Тож Ольга мала можливість бачити урочисті християнські богослужіння, могла чути євангельські проповіді, спілкуватися з віруючими людьми…

У 955 році кн. Ольга охрестилася. Існує версія, що хрещення вона приймала у Візантії і що сам імператор Костянтин був її хрещеним батьком. Але точних підтверджень цьому немає і більш вірогідно, що відбулось це у Києві. При хрещенні вона отримала ім'я Олена. Княгиня дала потужний імпульс християнізації України, побудувала церкву святого Миколи на могилі князя–християнина Аскольда і, ймовірно, деякі інші церкви.

Привертає увагу християнський обряд, принесений княгинею Ольгою в Київ. Цей слов’янський обряд святих Кирила і Мефодія суттєво різнився і від греко–візантійського, і від латинського. Від латинського відрізнявся слов’янсько–руською літургійною мовою, від візантійського — єдністю з Римом та перекладом літургійного богослужіння святого Петра. У зв’язку з цим папа Іван VIII, який був особисто знайомий зі святим Мефодієм, у 972 році визнав, що Русь є християнською і має свій окремий обряд. Хоча формально слов’янське християнство під тиском німців було скасоване після смерті святого Мефодія у 884 році, все ж таки воно існувало до кінця XI ст. за тихим дозволом Риму. В Україні воно зберігалося довше.

В княжому теремі Ольги знайшлося місце для християнського священика Григорія, який був її духовним наставником, читав їй слов'янське Євангеліє. У Києві на Воздихальниці був тоді християнський цвинтар. Християнином був і Чернігівський князь Оскол, який хотів побудувати в Чернігові храм.

Ольга просила охреститися і свого сина Святослава, але той не погоджувався, бо був через міру захоплений військовими справами. А от його сини (між якими був і Володимир) виростали при бабці і з дитячих літ мали уяву про Слово Боже.

Померла Ольга у 969 році. Згідно заповіту її поховали за християнським звичаєм в одній з побудованих нею Київських церков. Пізніше її онук, князь Володимир, переніс останки княгині до Десятинної церкви Богородиці. Сама ж княгиня Ольга прилучена до лику святих.