"Умань козацька і гайдамацька" - читать интересную книгу автора (Юрій Мицик)

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

Умань… Уманщина… Ці назви багато промовляють серцю кожного українця… Хоча українські поселення з'явилися тут ще в сиву давнину, але ці слова асоціюються насамперед зі славним козацьким та гайдамацьким минулим нашої Батьківщини. Тут перебував Уманський полк — один з наймогутніиіих козацьких полків Гетьманщини — Української козацької республіки, тут відбувалися кульмінаційні події Коліївщини… Давно було варто написати узагальнюючу працю про історію Умані та Уманщини цієї доби, але в ті часи, коли Україна не була незалежною державою, про це тільки мріялось. Єдиним винятком є стаття (1927 р.) українського історика Миколи Ткаченка, але обмеженість обсягу й те, що вона з моменту виходу стала бібліографічною рідкістю, тривалий час була під забороною, зробило її практично незнаною широкому колу дослідників, не кажучи про звичайних читачів. У Російській імперії (і «білій», і «червоній») відверто чи приховано проводилася державна політика, яка була спрямована на асиміляцію українців; систематично нищилась і спотворювалась історична пам'ять українського народу, котрий мав забути про свою боротьбу за волю і державну незалежність.

Реалізація задуму створення серії книг, присвячених дослідженню козацького минулого міст і сіл України, перейшла у практичну площину в 1989 р. У дніпропетровському видавництві «Промінь» (тепер — «Січ») вийшла невелика науково–популярна книга автора цих рядків та його колег під промовистою назвою «Тії слави козацької повік не забудем…» [1]. Відтоді з'явилося на світ до десятка книг у цій та інших подібних серіях, наприклад, серії «Минуле і люди козацького краю». Увага в них передовсім приділялася козацькому минулому Січеславщини — Дніпропетровщини та Черкащини. Це не було випадковим, адже на території сучасної Дніпропетровської області стояло п'ять з восьми Запорозьких Січей, і до того ж найславетніших (тому–то й нинішній обласний центр у часи УНР мав назву Січеслав). Що стосується Черкащини, то тут у 17 ст. знаходилися наймогутніші й найславетніші козацькі полки (Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Уманський…), там була й гетьманська столиця — Чигирин. Коли вийшли наші книги, присвячені історії Черкаського, Канівського й Корсунського полків, врешті настала черга написати про полк Уманський, про Умань та Уманщину. І хоча матеріалу було відносно багато, знайти можливість для написання книги і її видання, до того ж у наш нелегкий час, коли держава ще не вийшла з тривалої економічної кризи, було справою непростою. Але наприкінці 1999 р. автор цих рядків дістав змогу пройти наукове стажування на базі КІУСу (Канадського інституту українських студій) при Альбертському університеті в Едмонтоні (Канада). Тут врешті знайшовся потрібний час і відповідні можливості (прекрасна бібліотека, комп'ютер), котрі дали змогу протягом короткого терміну зробити багато, в тому числі й написати основну частину тексту книги «Умань козацька і гайдамацька». Так, у глибині канадських степів — прерій, де й нині живуть українці, де й нині існують населені пункти з характерними назвами (Мазепа, Петлюра…), писалася книга про Умань — степову перлину України! Користуючися нагодою, висловлюю щиру подяку керівництву КІУСу за надану мені можливість стажування на базі цього наукового центру і всім працівникам КІУСу, особливо проф. Сергію Плохію та д–ру Богдану Кліду за дружню допомогу з їхнього боку.

Після повернення на Батьківщину я завершував працю наприкінці 2000 — на початку 2001 рр. вже у Києві. Отже, почала писатися вона в другому тисячолітті, а завершилася вже в третьому! У книзі, яка пропонується увазі читачів, охоплюється період з 1648 р. (початок Національно–визвольної війни українського народу проти колоніального гніту Речі Посполитої 1648–1658 рр.) до кінця 18 ст. (поразка гайдамацького руху). Для повноти картини в додатках уміщено фрагмент з праці історика Миколи Ткаченка (1893–1963) «Гуманщина в XVI–XVII вв.» (К., 1927), у котрій висвітлюється історія краю від заснування Умані (між 1609–1616 рр.) до початку Національно–визвольної війни (1648 р.). Відзначимо, що саме М. Ткаченко є єдиним серйозним істориком Уманщини козацької доби, й тому перевидання фрагменту його твору є ознакою високої якості його наукової продукції [2]. Варто додати, що М. Ткаченко був уродженцем містечка Тальне на Черкащині, добре знав Умань, а нашим сучасникам не завадить знати імена й праці тих, хто любив, пізнавав рідний край і цю любов прагнув передати нащадкам. При публікації цього фрагменту були здійснені лише незначні корективи (виправлені друкарські помилки, деталізовано посилання автора на використані ним публікації джерел та наукову літературу, проставлено суцільну, а не посторінкову нумерацію посилань).

Варто відзначити, що датування подій подано нами за новим стилем, а в деяких випадках — за обома. У додатках вміщено також деякі документи з історії Уманщини, в тому числі й ті, котрі нам вдалося знайти в архівах. Це дає змогу повніше висвітлити історичне минуле краю, а читачеві — краще відчути дух епохи. Сподіваємося, що наша книга буде корисною для всіх небайдужих до історії Батьківщини, великої і малої, стане в пригоді в першу чергу викладачам історії у вузі та школі.