"Бабин Яр: Критичні питання та коментарі" - читать интересную книгу автора (Тідеманн Герберт)

3. Перші повідомлення

1. 21 жовтня 1941 лондонське бюро Жидівського Телеграфного Агентства (JTA) повідомило, що пронімецька українська газета "Краківські Вісті", що видавалася в Кракові, написала:

"[…], одразу після окупації міста [Києва], всі жиди, включаючи чоловіків, жінок і дітей різного віку, були вигнані зі своїх будинків і зігнані за встановлені на околиці Києва дротяні огородження. Звідти їх пішки погнали в невідомому напрямку." [9]

· В Києві на початку війни проживало від 160000 до 170000 жидів, хоча відповідно до Звіту СД про події № 106 навіть більше 300 тисяч жидів. Упорядкований збір та переміщення такої величезної кількості людей помітили б незліченні свідки, кожен з яких засвідчив би про "переселення народів" з усіма пожитками. Чому такі свідки відсутні?

· У доповіді не зазначені ні дата, ні місце. Там стверджується, що жидів з-за огорожі з колючого дроту повели пішки в невідомому напрямі, але не йдеться, що вони були вбиті "на околиці Києва".

· В березні 1996 серйозна українська газета повідомила, що українські та американські історики встановили, що жиди були депортовані з прилеглої військової залізничної станції від Бабиного Яру до Мінську. Під час перебування жидів за огорожею з колючого дроту, німці нібито вилучили в них узвичаєний воєнний трофей — цінності [10].

2. 13 листопада секретний радіопередавач польського підпілля у Львові (Лемберг), надіслав інше повідомлення [11], яке було ретрансльовано Варшавою і 17 листопада прийняте та розшифроване в Лондоні через 819 Селім — секретний польський радіоприймач в Стамбулі: [12]

"Німці і українці вбивають тисячі жидів: у Києві розстріляли 35000, близько 3000 маленьких дітей українці вбили кийками […]"

· Розповідь про вбивства кийками не оприлюднювалася польським урядом у вигнанні.

· Як можна розстріляти жидів у Києві, якщо відповідно попередньому повідомленню їх відвели в невідомому напрямку?

· Чому, не зважаючи на важливість повідомлення, в ньому також не зазначені місце або дата?

3. Затим 16 листопада 1941 JTA запропонувало наступне загадкове повідомлення: [13]

"Десь у Європі […] від бездоганного джерела, 52000 чоловіків, жінок і дітей […] були безжально і планомірно вбиті […] відповідно до холоднокровної нацистської політики знищення […]".

· Ця жахлива екстрена новина, що здатна спричинити міжнародний протест, була затиснутою серед досить тривіальних повідомлень.

· Чому, знову ж таки, місце і дата, а також інша уточнююча інформація не вказані?

· Чи Жидівське Телеграфне Агентство було обізнане щодо "холоднокровної нацистської політики знищення" ще раніше самого "нацистського" уряду, який безпосередньо відповідав за остаточне рішення і був поверхово проінформований з цього питання лише 20 січня 1942 на "Ванзейській конференції"?

4. Станом на 31 грудня 1941 року JTA звіщає: [14]

"[…] Останнє повідомлення з Києва, яке сьогодні отримане секретними каналами, дає жахливу картину того, що сталося з жидами в тому окупованому нацистами місті. Повідомлення викриває, що на додаток до знищення практично всього жидівського чоловічого населення Києва за звинуваченням у тому, що жиди, які залишилися в місті були "радянськими шпигунами і партизанами", нацистське військове командування наказало ув'язнити тисячі жидів на замінованій ділянці кладовища. Жертви, більшість з яких жінки, були підірвані вибухами мін. Ті, хто вижив, були добиті німецькими солдатами з кулеметів. (Попередні повідомлення оцінювали, що 52000 жидів вбили в Києві як тільки нацисти захопили місто)."

І наступний пункт:

"[…] Нацистські збройні сили […] в середині грудня видали наказ, що вимагає на певну дату всім жидам, що залишилися у Києві, зареєструватися в комендатурі. Оскільки було відомо, що наказ означав нову різанину жидів, багато жидівських матерів вбили своїх дітей і покінчили із собою, в той час як літні жиди стрибали з відкритих вікон назустріч смерті […]."

· Чи дійсно збройні сили чинили такі звірства?

· Чоловіки були розстріляні. Де? Коли? Жінки були підірвані на цвинтарі вибухами мін. Що трапилося з дітьми?

Там знадобилося би багато десятків тисяч протипіхотних мін, замість їх більш важливого використання у війні. Мінування території займає багато часу і зусиль. Яким чином після вибухів вилучили трупи із замінованої території?

· Яким чином звістка про жидів, що залишилися в Києві, узгоджується з попередніми повідомленнями?

· Наскільки ймовірними є дітовбивства і масові самогубства? Чи існують якісь свідки?

5. 6 січня 1942 В'ячеслав Молотов, комісар радянського наркомату закордонних справ, оголосив урядам союзних з СРСР держав: [15]

"Велику кількість жидів, включаючи жінок і дітей різного віку, зібрали на жидівському кладовищі Києва. Перед розстрілом їх всіх роздягнули догола і били. Першу відібрану для розстрілу групу примусили лягти долілиць на дно яру і розстріляли з автоматів, потім розстріляних німці злегка присипали землею, на їх місце другим ярусом вкладали наступну партію страчуваних і знову розстрілювали з автоматичних гвинтівок".

· Для роздягання і побиття десятків тисяч людей знадобиться багато помічників і часу. А скільки часу буде потрібно, аби змусити таку кількість людей, що становить все населення середнього міста, лягти групами на дні рову? Скільки людей потрібно, для насипання шару землі над кожним шаром трупів?

· Для розстрілу з автоматів на одну людину потрібно витратити принаймні вдвічі більше куль. 100000 куль важать близько 1300 кг. Оскільки кулі із свинцевою серцевиною зберігаються практично вічно, знайти їх буде не важко. Чому такі пошуки не проводилися? Чому жоден із мешканців Києва не згадує залпів стрілянини?

· Для поховання 50000 трупів потрібно викопати більше 30000 кубометрів ґрунту.  Коли і хто там копав? Навіть за п’ятиметрової глибини масового поховання, могила зайняла б близько 6000 кв метрів площі. Який час необхідний для організації і проведення розкопувальних робіт?

· Автоматичних гвинтівок?3

· Чому найдетальніші фотографії з повітря не містять навіть найменших слідів будь-яких зрушень землі? [16]

· Передбачуване місце, вказане Молотовим, суперечить іншим показанням.

6. З повідомлення JTA від 15 березня 1942 р.: [17]

"Гестапо стратило в Україні 240 тисяч жидів"

"На одній великій ділянці землі під Києвом німці поховали жидівські жертви ще живими […] земля рухається хвилями".

Патек також коментує цю подію: [18]

"Бертран С. Якобсен, головний представник Американського жидівського об'єднаного розподільного комітету "Джойнт", […] цитував одного угорського солдата, який бачив поруч з українською столицею Києвом як [на] одній великій ділянці земля рухалася хвилями. За його словами німці щойно здійснили масові розстріли жидів і поховали свої жертви ще живими"

· Місце?

· Дата?

· Знаряддя вбивства?

· Як земля може рухатися хвилями?

· Чи допускали глядачів — угорських вояків, наприклад?

7. 20 липня 1942 підпільна прес-служба Варшавського гетто (Podziemna Obsluga Prasy Pozagettowej), заявила: [19]

"Жодного жида не залишилося в Києві, оскільки німці втопили в річці Дніпро все жидівське населення Києва".

· Хіба не знайшлося серед десятків тисяч таких, хто вміє плавати? Такий метод вбивства поставив би під загрозу водопостачання власних військ і спричинив би значну небезпеку епідемії — жах для будь-якого командувача військами.

· Трупи дрейфували би вниз за течією і їх би помітили незліченні свідки. Чому немає свідків?

8. 28 жовтня 1942 JTA повідомило: [20]

"[…] Вбивство жидівських жертв німцями на місці колишнього цегельного заводу Зайцева в Києві, потім трупи вивозили возами і скидали їх річку Дніпро".4

· Ще одна версія вбивства і місця вбивства!

· Яким чином відбулося вбивство? Чому немає свідків?

9. У тому ж випуску з’являється ще один варіант вбивства: [20]

"[…] 32 жидівські сироти пошикували в лісі, а потім нацисти умисно наїхали на цих дітей танками, розчавили їх усіх, і змусили супроводжуючих 118 нежидівських сиріт поховати їх".

· Невже в німецьких військовиків не знайшлося нічого більш невідкладного, ніж проводити знищувальні танкові маневри в лісі? Німецькі танки того часу були не надто потужними і досить повільними, не пристосованими для таких задач і маневрування в лісах. Їх гусениці були лише близько 30 см завширшки, а дорожній просвіт (кліренс) був великий — майже півметра. Близький огляд з танків був вкрай обмеженим.5

· Де поділися свідки з числа 118 нежидівських дітей-сиріт?

· Наскільки правдоподібним є те, що вбивці дозволили 118 свідкам (дітям!) спостерігати за стратою?

10. У. Х. Лоуренс звітував з Києва: [21]

"Кажуть, що 50000 київських жидів вбиті".

Замість описання місця, дати, знаряддя вбивства та інших доказів, «Нью-Йорк таймс» сповістила:

"Решта доказів мізерні".

11. Увечері 28 лютого 1944 Московське радіо повідомило про німецькі звірства в Києві. Вони знайшли інший спосіб вбивства: [22]

"Більше 195 тисяч радянських громадян були замучені до смерті, розстріляні або отруєні у фургонах-душогубках німцями під час окупації Києва".

· Дата? Місце? Число жертв зросло майже до 200 000, що полегшує забезпечення доказів. Чому цього не зробили?

· «Душогубки» (“газенвагени”) є дуже сумнівним методом вбивства і відсутні в пізніших джерелах6. [4], [5]