"Портрет Дорiана Грея" - читать интересную книгу автора (Оскар Уальд)

- Тепер тобі хоч-не-хоч доведеться познайомити нас, - засміявся лорд Генрі.

Голворд обернувся до служника, що стояв, мружачись від сонця.

- Попросіть містера Ґрея зачекати, Паркере. Я буду за кілька хвилин.

Служник уклонивсь і пішов.

Тоді художник подивився на лорда Генрі.

- Доріан Ґрей - мій найдорожчий друг. Твоя тітонька мала цілковиту рацію - душа в нього чиста й прекрасна. Не зіпсуй його, Гаррі. Не намагайся впливати на нього. Твій вплив мав би згубні наслідки. Світ широкий, і в ньому багато чарівних людей. Тож не забирай від мене цієї єдиної людини, що надає принади моєму мистецтву. Моє майбутнє, як митця, залежить від нього. Пам'ятай, Гаррі, я покладаюся на тебе.

Він говорив дуже повільно, слова пробивались немовби проти його волі.

- Що за дурниці ти торочиш! - з усміхом перепинив Голворда лорд Генрі і, взявши його під руку, трохи не силою повів до будинку.






Розділ II





Увійшовши, вони побачили Доріана Ґрея. Він сидів за роялем, спиною до них, і гортав сторінки "Лісових сцен" Шумана.

- Та це ж чудові речі, Безіле! - вигукнув Доріан. - Ви повинні позичити мені ці ноти, я хочу їх вивчити!

- Це цілком залежить від того, як ви сьогодні позуватимете, Доріане.

- Ой, як мені воно набридло! Я вже й портретові своєму не радий, - з вередливою міною відповів юнак, повертаючись на дзиґлику. Завваживши незнайомого, він ледь почервонів і схопився на ноги. - Перепрошую, Безіле, я не знав, що ви не самі.

- Знайомтесь, Доріане, - це мій давній друг, ще з Оксфорда. Я тільки-но говорив йому, як добре ви позуєте, а ви взяли та й зіпсували все.

- Але ви не зіпсували мого задоволення від зустрічі з вами, містере Ґрей, - сказав лорд Генрі, виступивши наперед і простягаючи Доріанові руку. - Моя тітонька часто згадує про вас. Ви один з її улюбленців і, боюся, також одна з її жертв.

- Я тепер у чорному списку леді Аґати, - промовив Доріан з виглядом жартівливої покути. - Я обіцяв поїхати з нею минулого вівторка до клубу у Вайтчепелі і, далебі, забув про це. Ми збиралися там грати в чотири руки, - здається, аж цілих три дуети... Тепер не знаю, що вона й скаже мені. Я вже й заходити до неї побоююсь.

- О, я вас помирю з моєю тітонькою. Вона вельми прихильна до вас. А ваша відсутність на концерті - то я не думаю, щоб мала яке значення. Публіка, певно, вважала, що грало двоє. Коли тітонька Аґата сідає за рояль, вона зчиняє гамір на рівні двох душ.

- Їй було б дуже прикро почути таку думку про себе, та й мені не дуже приємно, - засміявся Доріан.

Лорд Генрі подивився на нього. Так, безперечно, цей юнак - з ніжними обрисами ясно-червоних уст, чистими блакитними очима, злотистими кучерями - був надзвичайно вродливий. Його обличчя чимось таким одразу викликало довіру. З нього промовляла вся щирість юності, вся чистота юнацького запалу. Бачилось - життєвий бруд ще не позначuв його своїм тавром. Чи ж дивина, що Безіл обожнював Доріана!

- Ви занадто чарівні, щоб віддаватися філантропії, містере Ґрей, занадто чарівні.