"Соняшнi кларнети" - читать интересную книгу автора (Тичина Павло Григорович)
З кохання плакав я… З кохання плакав я, ридав. (Над бором хмари муром!) Той плач між нею, мною став — (Мармуровим муром…) Пливуть молитви угорі. (Вернися з сміхом — дзвоном!) Спадає лист на вівтарі — (Кучерявим дзвоном…) Уже десь випали сніги. (Над бором хмари муром!) Розбиті ніжні вороги — (Мармуровим муром…) Самотна ти, самотний я. (Весна! — світанок! — вишня!) Обсипалась душа твоя — (Вранішняя вишня…) 1917
|