"Соняшнi кларнети" - читать интересную книгу автора (Тичина Павло Григорович)
Хтось гладив ниви… Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! — Нехай не сохнуть злотисті гриви. Хтось гладив ниви, так ніжно гладив. Плили хмарини, немов перлини… Їх вид рожевий — уста дитини! Набігли тіні — і… ждуть долини, Пробігли тіні — сумні хвилини: Плили хмарини чужі, далекі… Сліпучі тони — і дика воля! Ой, хтось заплакав посеред поля. Зловісна доля, жорстока доля. Здаля сміялась струнка тополя. Сліпучі тони — й смутні волошки… 1915
|