У незвідані далі таємничого космосу вирушають герої фантастичних оповідань — безстрашні капітани зорельотів майбутнього. Вони розвідують невідомі планети, розкривають незліченні таємниці природи. І скрізь, і всюди на пошуки й дерзання їх веде невситима жадоба знань, не покидає мужність і відвага. Вони — сини Землі, всі їхні героїчні діла підпорядковані єдиній меті — турботі про майбутнє людства.
Йде випробовування найпотужнішого в світі радіотелескопа для вивчення далеких зірок і галактик. Ось із його велетенської чаші навскіс до обрію вирвався сніп полум’я — у космос послано могутні “пакети” радіохвиль. Минає секунда, дві… десять… Рука професора Чухрая вже намацала вимикач, але раптом… що це? Невідомо звідки долинув голос. Поступово він набирав сили, наростав. І присутні почули: “Вітаємо вас, брати по Розуму! Вітаємо з виходом у Великий Космос!” Чи було це насправді? Чи буде незабаром?
Про захоплюючі пригоди космонавтів майбутнього, про дивовижні відкриття, винаходи, боротьбу думок і боротьбу світів — приреченого на загибель капіталістичного і нового, який утверджується, соціалістичного — розповідається в цих оповіданнях.
Де вони могли заховати свій вимпел? Та чи й були коли на Землі ці космічні прибульці? Науці поки що такі факти не відомі. Тому й пошуки вимпела, нібито залишеного нам жителями іншої планети, ніколи не провадились насправді.
Очолюваний командором Кантовим екіпаж, що кілька років знаходився у просторі в надії зустрітися з «братами по розуму», повернувся на Землю. Після його повернення спалахнула епідемія невідомої хвороби. Кантова вважають винним у порушенні одного з параграфів Статуту — «карантинного недогляду», що, як гадають, і призвело до появи епідемії.