"Стотридцятитрьоххвилинний бог" - читать интересную книгу автора (Коретнюк Юрко)

Track 4 – Who ate you? 0:35

Я лежала на траві на Контрактовій площі та дивилася далеко-далеко у гору, неначе вивчала дощові хмари, які повільно текли з північного-сходу на захід. Я це знала певно, бо завжди тримала компас у сумці, який показував тільки туди де, може, ще одна дівчина – така сама, як і я – лежить на траві, посеред головної площі та дивиться на компас.

Десь поруч Має бути Коді, яка п‘є пиво та слухає Esthetic Education. Ще вона уважно дивиться на перехожих хлопців та дівчат, а ще, чомусь бридливо, на зграю свідків Ієгови, які в наглу заштовхують усіх у коло біля пам‘ятника Сковороді.

Телефон вібрує без зупинки, а мені лінь запхати руки до наплічника, бо там страшенний безлад.

– I’m a soul soldier, – заводить Коді


Я сиджу похмура й майже одна. Поруч мене сидить мій гарний друг, який дав змогу купити себе лише за двадцять гривень.

Він продався мені на все життя і з цієї хвилини я володіла ним.

В обличчя дмухав теплий вересневий вітер, а перед очима безперестанно мерехтів водограй. В руках була тонка книжка Жадана.

Вкотре розумію, що це не має література та хочу закрити книжку. Але помічаю, що у наплічнику немає нічого чим можна зробити закладку. Тому підбираю з асфальтованої доріжки пожовклий листок ідеальної форми та кладу під тиск не стільки сторінок, як думок.

Я почуваюся на диво одинокою у цей воістину день.

Якось дивно, але скоріше за все я почуваюся безсімейною.

У ті хвилини до голови почали лізти різні спогади, які нароїлися там за останні років так -адцять.

Повільно іду та помічаю грозові хмари та борвієві ігри із моїм тілом.

Хмаровиння схожі на м‘які матраци, чи, принаймні, на злежані сінники.

Повітря…

…воно пахне розмаєним сонцем. Здається, що це розмай й тьмяний присмак на устах після глінтвейну.

Тьмавий образ співів Тома у голові починає куйовдитися та перетворюватися на щось зовсім невідоме.

У такі моменти мені завжди стає легко й я відриваю ноги від землі. Я починаю летіти далеко туди, де мала б бути, як би не…

Дощ…