"Великий льох (Містерія)" - читать интересную книгу автора (Шевченко Тарас)

Три души

Як сніг, три пташечки летіли Через Суботове і сіли На похиленному хресті На старій церкві. «Бог простить: Ми тепер душі, а не люди, А відціля видніше буде, Як той розкопуватимуть льох. Коли б вже швидче розкопали, Тойді б у рай нас повпускали, Бо так сказав Петрові Бог: Тойді у рай їх повпускаєш, Як все москаль позабирає, Як розкопа великий льох».