"В казематі" - читать интересную книгу автора (Шевченко Тарас)

XI

Косар

Понад полем іде, Не покоси кладе, Не покоси кладе — гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде! Косаря уночі Зострічають сичі. Тне косар, не спочиває Й ні на кого не вважає, Хоч і не проси. Не благай, не проси, Не клепає коси. Чи то пригород, чи город, Мов бритвою, старий голить. Усе, що даси. Мужика, й шинкаря, Й сироту-кобзаря. Приспівує старий, косить, Кладе горами покоси, Не мина й царя. /20/ І мене не мине, На чужині зотне, За решоткою задавить, Хреста ніхто не поставить. І не пом’яне.