"Марко Вовчок. Iнститутка (Укр.)" - читать интересную книгу автора

сова║ стару, i штовха║.
- Не по правдi мене обмовля║те! Я не злодiйка, панi! Я вiк iзвiкувала
чесно, панi!
- Ти ще зо мною заходиш?
Та зо всього маху, як сокирою, стару по обличчю!
Захиталась стара: я кинулась до не┐; панi - до мене; мiй чоловiк - до
панi┐.
- Спасибi, моя дитино, - промовля║ до мене бабуся, - Не турбуйся, не
гнiви панi┐.
А панi вже вчепилась у мо┐ коси.
- Годi, панi, годi! - гримнув чоловiк, схопивши ┐┐ за обидвi руки. -
Цього вже не буде! Годi!
А панi у гнiву, у дивi великому, тiльки викрику║:
- Що? Як? Га?
Схаменувшись трохи, до Прокопа. А той сво║:
- Нi, годi!
Тодi вона у крик. Назбiгалися люди, дивляться. Пан що було в його духу
пригнався.
- Що се?
Мiй чоловiк випустив тодi панiю з рук.
- От тво┐ щирi┐ душi! - ледве промовила панi. - Дякую тобi!.. Та чого ж
ти мовчиш? - скрикнула ще голоснiш. - Менi мало рук не вломили, а ти
мовчиш!
- Що се поробилось? - пита║ пан на всi сторони у великiй тривозi.
Панi й почала: i обiкрала ┐┐ стара, i всi хотiли ┐┐ душi, - такого вже
наковчила! Сама i хлипа║, i кричить, i клене, що вже i пан розлютувався.
Як кинеться до мого чоловiка.
- Розбишака!
- Не пiдходьте, пане, не пiдходьте! - озвався мiй понуро.
- Е, бачу, - каже пан, - тобi тут мiсця мало. Постой же: розбишатимешся
у москалях - скiльки хотя!
Панi аж верещить-
- У москалi його, у москалi!.. Тепер i прийом у городi; зараз i вези
його!
- Вiзьмiть його! - крикнув пан на людей. - Зв'яжiть йому руки!
Прокiп не пручався, сам руки простиг, ще й всмiхнувся. А Назар пiд той
гук до мене:
- Чого злякалась? Чого плачеш? Гiрше не буде!.. От чи буде краще, - не
знаю...

XLII

Повели Прокопа в хату. Сторожа сто┐ть коло дверей. На дворi вiзок
запрягають, Назар запряга║ конi пiд пана. Довго думав мiй чоловiк, - далi
каже:
- Устино! Сядь коло мене!
- Що ти починив, мiй голубе! Що ти сподiяв! - говорю йому.
- А що я сподiяв? Будеш вiльна, - от що! Будеш вiльна, Устино!
- Воля, - кажу, - та без тебе! Так менi гiрко стало!..
- Воля! - покрикне вiн, - воля!.. Та на волi i лихо i напасть - нiщо не