"Владимир Владко. "Аргонавты вселенной". НФ роман (на укр. языке). {new} [N]" - читать интересную книгу автора

припускає можливiсть розширення його перiодичної системи в бiк
важливих елементiв поза ураном. Який правий був генiальний
росiйський вчений, що проникав своїм гострим поглядом у далеке
майбутнє! Звичайно, серед трансуранових елементiв, створених лю-
диною, виявились i дуже нестiйкi, як, наприклад, нептунiй, перiод
пiврозпаду якого продовжується всього два-три днi. До речi, нага-
даю вам, що перiодом пiврозпаду називається час, протягом якого
розпадається половина атомiв даного елемента. Нептунiй, як бачи-
мо, дуже нестiйкий. Але ж природний елемент радон, який займає в
таблицi Менделєєва вiсiмдесят шосте мiсце й iснує в природi неза-
лежно вiд людини,- ненабагато стiйкiший вiд нептунiю: його перiод
пiврозпаду не триває й чотирьох днiв... А от штучно створений
ученими елемент плутонiй, навпаки, вiдносно дуже стiйкий. Його
перiод пiврозпаду складає двадцять чотири тисячi рокiв,- тодi як
загальновiдомий природний елемент радiй, наприклад, має перiод
пiврозпаду всього в тисячу п'ятсот дев'яносто рокiв! Отож ми пе-
реконуємося, що деякi трансурановi, штучно створенi людиною еле-
менти можуть бути i дуже стiйкими,- в усякому разi для практич-
них потреб людства. Думаю, ви погодитеся, що двадцять чотири ти-
сячi рокiв для нас з вами - строк бiльше нiж достатнiй!..
Академiк Риндiн зачекав, поки по залу прокотився легкий смiх,
викликаний його жартом, i вiв далi:
- Отже, трансурановi елементи штучно створенi людиною. Чи
означає це, що такi елементи нiколи не iснували ранiше в природi?
Безумовно, нi. Цi елементи могли iснувати тодi, коли наша Земля
була значно молодша, коли вони не встигли ще розкластися, зруйну-
ватися. Запам'ятаємо це положення i перейдемо до iнших висновкiв,
чи, якщо хочете, гiпотез. Чому не припустити, що таблицю Мен-
делєєва можна розширити ще далi? Чому не помiркувати про можливе
iснування - в штучному чи природному виглядi - не тiльки трансу-
ранових елементiв вiд дев'яносто третього до ста першого, але й
ще важчих, якi слiд було б умовно назвати надважкими елементами!
Хто вiзьме на себе смiливiсть твердити, що такi надважкi елемен-
ти не iснували колись на нашiй Землi або не iснують i сьогоднi
десь у природi безкрайого Всесвiту?.. Цього твердити не зможе
нiхто. Але чому ж тодi вони невiдомi науцi? Та лише тому, що
подiбнi елементи або самi поступово розпадаються, як нестiйкi (це
стосується радiоактивних елементiв), або, можливо, вони iснують в
надто незначнiй кiлькостi, та до того ще i в неприступних для нас
поки що глибоких сферах земної кулi. Погляньте на цю таблицю!
Яскраво освiтлене зверху прожекторами, над трибуною спустило-
ся велике полотнище, на якому кожен мiг впiзнати знайомi ряди
перiодичної системи елементiв Менделєєва. Але ця таблиця мала де-
що незвичний вигляд. її рiвнi ряди не закiнчувалися менделевiєм,
елементом номер сто один. Нi, пiд першим рядом сьомого перiоду
був проставлений ще додатковий ряд, клiтинки якого були заповненi
умовними номерами. I один з тих номерiв сяяв яскравим червоним
свiтлом: це був номер сто одинадцять. Академiк Риндiн вказував на
нього:
- Дивiться! Ми теоретично продовжили, розширили сьомий ряд