"Володимир Винниченко. Чорна пантера i бiлий медвiдь (укр.)" - читать интересную книгу автора

Корнiй кудовчить волосся, ходить но хатi.

Снiжинка. От, Мiгуелес, женiться й малюйте дiтей i ┐хнi страждання.
Мiгуелес. В стражданнi дитини найбiльше чистоти i краси!
Блек. Я як був малим, то тiльки й знав, що страждав на шлунок.
Мiгуелес. Ти з пелюшок - цинiк.
Блек. Навпаки, найчистiша й найгарнiша, виходить, iстота.

Мулен пiдходить до полотна, пiднiма║ покривало й дивиться.

Мiгуелес (обертаючись туди, до Блека). Ти подивись: ну що вартi всi
вашi казочки, голi тiла, фантасмагорi┐ перед цим великим... Цим
вселюдським, цим виразом любовно┐ скорби матерi над дитиною... Тут...
тут... чорт забирай, тут iсторiя людей, тут екстракт всяко┐ любовi i
краси. Ну, ти, шлунок, подивись! Та це полотно весь Салон ковтне, весь, з
усiма вашими примiтивами, iмпресiонiзмами i всiм лахмiттям! Ось де краса!
Бачиш, шлунок?
Блек. пж кашу, Мiгуелес, бо буде порожнiй шлунок.
Снiжинка (рiзко). Це - краса? Це iнстинкт! Краса не тут. Картина
тiльки показу║, що в автора велика сила, й бiльше нiчого, яка навiть такий
пошлий мотив може зробити гарною симфонi║ю тонiв. Але вона ж i показу║, що
автор гине! Бiлий Медвiдь гине в пелюшках!
Корнiй (виходячи з задуми). Що?.. А, панове, лишiть... Е, що там
дивитись.
Мулен. Месь║ Корнiй, я можу знайти вам доброго покупця на це полотно.
Правда! Хочете?
Корнiй. А, мо┐ панове, дайте менi спокiй... Нiкому я не продам. Ну що
ви, ┐й-богу... Та й не до полотна менi. От ма║ш... Хай воно собi...
Снiжинка. Ходiм, Янсоне!

Виходить лiкар, за ним Рита.

Лiкар (до Корпiя). Сина треба вивезти з Парижа. I якнайшвидше. Помре.
В Iталiю або в гори. Цими ж днями.
Корнiй (розтеряно). Цими днями?
Лiкар. Чим швидше, тим краще. Говорю рiшуче. (До Рити). Що прописав,
- робити зараз же...
Корнiй. А тут не можна помогти?
Лiкар. Сказав - нi. Прощайте. (Виходить, хмуро уклонившись всiм).
Снiжинка (хутко пiдходить до Корпiя, сильно стиска║ йому руку i з
чуттям говорить). Ех, ви! Бувайте... Ходiмте, панове!

Всi прощаються й мовчки виходять.

Рита. Ну?

Корнiй ходить по хатi, кудовчить волосся, тре носа, поводить плечима.

Рита. Ну, Корнiю?
Корнiй. Ну що?