"Володимир Винниченко. Чорна пантера i бiлий медвiдь (укр.)" - читать интересную книгу автора

Корнiй. Це - в Салон. I воно не скiнчене┐ От ма║ш. Тут роботи ще...
Ха! Нi-нi, месь║ Мулеи, тут лучче й не думайте... I не думайте... Тут, мо┐
панове плюс!.. Це моя робота. Тiльки моя! В цьому, мо┐ панове моя, скажу
вам, надiя... От...
Мiгуелес (грiзно). Продать?! Що продав?! Це полотно? Зараз? (До
Мулена). Ану, спробуйте,месь║, купити його! Ану! Це полотно купити? Та ви
зна║те, що в цьому полотнi? Ну? А! Ви, критики! Тут iмпресiанiзм, реалiзм,
натуралiзм? Правда? Тут - Бог!Розумi║те? Ви можете Бога купити? Говорiть!
Блек. пж кашу, Мiгуелес.
Мiгуелес. Я сам оцими руками порву полотно як сеньйор Корнiй продасть
його вам. Voila![10]
Блек. Мiгуелес, ┐ж кашу, бо не зостанеться.

Мiгуелес машинально бере кашу з казана.

Мулен. Сеньйор Мiгуелес бiльший роялiст,нiж сам король... Але мушу
спитати, колись же та продасть месь║ Корнiй сво║ полотно?
Снiжинка. Iз Салону продасть! Ось коли.
Мiгуелес. Безумовно┐ (псть кашу).
Корнiй. Мо┐ панове! Я мушу наперед скiнчити його... Наперед треба,
зна║те, скiнчити. А я не занаю, чи до Салону встигну... Ну, як там. Рито,
Лесику, гa?
Рита. Зараз лiкар прийде, спита║ш у нього.
Корнiй. Ну, от, лiкар. От ║сть. А полотно сто┐ть... От i ма║те...
Салон.
Снiжинка. Ех, Бiлий Медведю, скували ви себе лiкарями, Лесиками,
пелюшками! (Дивиться з смiливим викликом на Риту). Артист мусить бути
вiльним од усього i жерцем тiльки краси! Правда, сер Блек?
Блек. Yes![11]
Рита. Бiлий Медвiдь, Снiжинко, так i робить, не бiйтеся!
Снiжинка. Так? О ля-ля! Хiба такi вiльнi? Ха! Вiльнi трiшки iнакше
виглядають. Ех, славне було колись Запорiжжя! От, месь║ Мулен, зна║те,
було колись в укра┐нцiв таке вiйсько, яке не знало сiм'┐. Це були рицарi
вiйни i краси! Коли чого хочеш добути, то мусиш все йому вiддати. От всiм
артистам Сiч Запорiзьку установити. Киями того, хто одружиться.
Рита (холодно-вороже). Так? О, таких "рицарiв" багато знайдеться.
Снiжинка. Ви дума║те? Ой, нi. Сильних мало. Через пелюшку не
переступлять. Ха-ха-ха! Ходiмте, Янсоне! Мiгуелес, не стережiть полотно,
все одно продадуть. (Стук у дверi з коридору).
Рита. Ввiйдiть.

Входить Лiкар з настовбурченими сивими бровами i рiзким крикливим
голосом.

Лiкар (кива║ всiм головою, до Рити). Ну, як? Що нового? Нiчого?
Рита. Нiчого.
Лiкар. Температура не впала?
Рита. Нi, Лiкар. Треба подивитись. Ходiмте.

Iдуть налiво.