"Степан Васильченко. Приблуда (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Ану ще!
Мишко знову гребiнь iз кишенi, та як утне на йому губами: так i порива║
до танку, i очi в усiх засяяли; прихитують та тiльки зирк-зирк один на
одного - шукають, хто б почав.
- Ну й Мишко!
Мишко тягне книжку iз стола.
- Ти й читать умi║ш?
Мишко розгорнув книжку та як диякон у церквi:
- Братi║...
Та як почав, як почав...
Регочуть, аж хитаються.
- I де вiн там вичитав таке?
Хтось через плече зазирнув йому в книжку i знову - регiт.
- В його й книжка догори дригом.
- То ти не вмi║ш iще читати, Мишко?
- Цi║┐ зими папа найме менi губернатку, буде вчить мене. I фортеп'яно
купить... Я буду музикант. Усi серйозно перезирнулись:
- Он як... - Далi й собi:
- А в нас, казала Параска Калiстратовна, оцей буде професор, а цей -
iнженер, а оця i оцей - це будуть артисти.
Мало не всi в будинку, як визначала сама Параска Калiстратовна, були
майбутнi великi люди. Всi, що на ┐х вказували, заклавши руки за спину,
спокiйно хитали головою, вважаючи, очевидячки, все, за ┐х сказане, за всiм
вiдому, непохитну iстину.
Потiм хвастались:
- Еге! У нас неабиякий будинок - ми й французьку-нiмецьку мову учимо!
Один витяг iз-пiд шафи обдертий пiдручник, вибив об колiно пилюгу з
його, почав розгортати:
- Ось дивися, Мишко, оце - дер штуль, а це...
... Почали вибивати кописткою у битий чугун - дзвоник мусить бути. Всi
зразу кинулись, усе покидали i, як на галич, з вереском, з криком ринули в
столову:
- Обiдать!
Мишко стояв на порозi.
- Мишко, iди й ти до нас обiдать!
Мишко затурбувався:
- Нi, я не хочу! Це я так, подивитись.
- Чому? У нас сьогоднi на обiд дер зуп - без хлiба, без солi й без
круп, а зате з кiстками.
Коло великого щербатого казана стояла пiдтикана чергова з битим
черепком замiсть ложки. З казана випирали костомахи, нiби в той "der
Suppe" вперли цiлий коров'ячий кiстяк. Пара йшла, як iз жлукта.
Кличуть:
- Iди, Мишко!
Мишко тихо:
- Я вже обiдав.
Хтось цiкавий:
- А що ж було у вас на обiд?
- Борщ iз м'ясом, i каша молошна, i чай з булкою в накладку i...
Мишко ковтнув слину й замовк.