"Микола Сиротюк. Забiлiли снiги (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- Колупа┐в теж?
- Залишився на повторний.
- Чому?
- Не хотiв учити. На першому ж iспитi заробив нуль, а потiм й iншi
пiшли шкереберть.
- Лихий не вхопить його, - кинула Олеся, що поралася бiля печi. -
Бачила його вчора - така мордяка, хоч цуценят бий. Йому потрiбне те
вчення, як свинi музики.
- А Любинський перейшов у третiй клас? - пита║ Ксеня Григорiвна.
- Нi.
- Вiн же нахвалявся тобi, що смотритель усе зробить.
- Може б, i зробив, та смотрителя перед iспитами забрали з училища...
- А як наш Бодяк? - цiкавиться Кузьма долею свого односельчанина.
- Теж перейшов по першому розряду.
- Що то значить?
- З найвищими оцiнками.
- А ти ж з якими?
- Ми обидва. Разом учили, разом...
- Молодцi. Заганяйте дукiв на слизьке, може, й нам прийде полегкiсть
вiд вас, молодих. А що дума║ш робити на вакацiях?
- Не знаю. В дядька Iвана ║ всi пiдпасичi?
- к. Тi, якi ще весною найнялися. Може, пiдеш до мене погоничем на
оранку?
Втрутилася Ксеня Григорiвна:
- Хай трохи спочине, сил набереться.
- Думалось...
- Добре, - каже Павло. - Пiду. Завтра ж.
- Тобою ж, синку, вiтер колише.
- На полi поправлюся.
- Такий, як батько, впертий...
Толока в старосiльського пана велика: ширина ┐┐ гiн на дво║, а в
довжину й кiнця не видно - аж ген-ген побiгла через видолинок, де пасеться
череда. Кажуть, десятин за тридцять сяга║. Для шести плугiв, що зараз
ведуть борозни, дiла тут вистачить десь на пiвмiсяця.
- Що ж, дядьку, робитимемо, коли виоремо цю толоку? - клопочеться
Павло, пiдганяючи волiв, якi лiниво поскрипують ярмами.
Кузьма збив iстиком жмут бур'яну з чересла, уперся в чепiги, переорюючи
огрiх, залишений переднiм плугатарем, виплюнув недокурок.
- Не журись, козаче. Були б руки, мука для них знайдеться. Невдовзi
почнемо жнива, потiм пiдiйдуть буряки, кукурудза... Про Оксану Петрiвну
нiчого не чув?
- Нiчого.
- А я трохи чував.
- Що?
- Вчителювала вона нiби на Чернiгiвщинi, доки не втрапила на ┐┐ слiд
наша охтирська управа. А втрапивши, написала чернiгiвськiй управi,
змерзила дiвчину, то й звiдти випровадили, сердешну. А наш бугай спився.
- Хто?
- Обухiвський, учитель. Перевiв, п'янюга, школу на пси:_ з причiлка
обвалилася, вiкна потрощенi, парти розламанi. Нiхто паливо не завозив,