"Микола Сиротюк. Забiлiли снiги (Укр.)" - читать интересную книгу автора

ряхтять легенькi штани й сорочки всiляких барв, а на казеннокоштних - з
свiтло-сiро┐ парусини.
Корпус цiлими днями порожнiй-порожнiсiнький, через навстiж розчиненi
вiкна видиха║ настояний за зиму сморiд. Тепер там нема навiть
найзапеклiших ледацюг та картярiв, котрi давно втратили надiю перейти в
наступний клас i не дуже сушать собi тим голову - з ранку до вечора
блукають у мiстечку, тиняються на ярмарковому вигонi попiд лавками,
ятками, бiля корчми. А тi, якi ще мають таку надiю, розлiзлися, мов
блощицi, по просторому подвiр'┐, поскулювалися, гортають пiдручники,
хрестоматi┐, лексикони. I бубонять, бубонять, бубонять:
- Аз, буки, ведi... зело, люди, мислiте, рци...
Над головами Бодяка та Грабовського шелестить молодим листям липа, а
вони вивiряють один одного перед завтрашнiм iспитом. Зараз у ролi
прискiпливого екзаменатора Степан. Вiн розгорнув тоненьку книжечку, суворо
насупив брови.
- Якi зна║ш, братець, заповiдi?
- Я знаю, - вiдповiда║ Павло голосно i бойовито, як належить бурсаковi,
- заповiдi закону божiя та заповiдi блаженства.
- Вiрно. Молодець, - хвалить екзаменатор, i його брови розгладжуються.
- Скiльки заповiдей закону божiя?
- Десять.
- А блаженства?
- Дев'ять.
- Превелебно. Давай першу заповiдь закону божiя.
- Аз ║сьм господь бог твiй: да не будуть тобi бозi iни┐, разв║ мене.
- Тепер пояснюй. Аз?
- Я.
- ксьм?
--к.
- Разв║ мене?
- Окрiм мене.
- Розчудесно. Друга заповiдь?
- Не сотвори собi кумира i всякого подобiя, ║лiка на небесi горi, i
║лiка на землi низу, i ║лiка в водах пiд землею: да не поклонишися ┐м, не
послужиш ┐м.
- Кумир?
- Кумир, або iдол, - зроблена з металу, каменю чи дерева подоба якогось
вигаданого божества.
- Стань! - вигукнув сердито екзаменатор, i його брови знову
на┐жачились. - Не так.
- Чому?
- Не подоба, а iзображенi║.
- Це ж не вiрно.
- Хай буде й не вiрно, але в книжцi написано - iзображенi║, а краще,
братець, нiж у книжцi, не скажеш.
- А-а-а, - засмiявся Павло. - Ти справдi точно копiю║ш нашого спектора.
- Iнакше не можна. Не я ж екзаменуватиму тебе, а комiсiя, а в комiсi┐
буде також спектор i отой грек.
- Отець Агафон?
- Так. А вiн, кажуть, жили витягу║ з бурсакiв. Отже - тiльки по книжцi