"Микола Сиротюк. Забiлiли снiги (Укр.)" - читать интересную книгу автора

- На сьогоднi ви мали вивчити третiй стовпчик таблицi множення. Першим
проказу║ Килавчук.
Почав Гаврик жваво i впевнено:
- Штирижди один - штири, штирижди два...
- Не штирижди, а чотирижди, - пiдправив учитель.
- Не штирижди, а чотирижди, - повторив Килавчук i продовжив: - Штирижди
три - дванадцять, штирижди штири...
I запнувся.
- Допоможи, Грабовський.
- Шiстнадцять.
- Вiрно. Продовжуй, Грабовський.
- Чотирижди п'ять - двадцять, чотирижди шiсть - двадцять чотири,
чотирижди сiм...
- Досить. Сiдай. Чому ж Килавчук нетвердо засво┐в?
За Гаврика вiдповiв цензор:
- Увечерi в корпусi не було свiтла.
- Але ж Грабовський вивчив.
- Грабовський зна║ всю таблицю i навiть чотири дi┐.
- Справдi?
Павло пiдвiвся.
- Знаю.
- Проказуй останнiй стовпчик...
- Дев'ять на один - дев'ять, дев'ять на два - вiсiмнадцять.
- Знизу догори.
- Дев'ять на десять - дев'яносто, дев'ять на дев'ять - вiсiмдесят один.
- Шостий рядок.
- Шостий? - перепитав Павло i мить подумав. - Знизу чи згори?
- Згори.
- Дев'ять на шiсть - п'ятдесят чотири.
Данило Петрович задоволене усмiхнувся, а клас, що напружено стежив за
Павловими вiдповiдями, полегшено зiтхнув.
- З яко┐ школи до нас прийшов?
- Пушкарнянсько┐.
- Хто там учителю║?
- Вчителювала Оксана Петрiвна, а тепер дяк Обухiвський.
- Чому не в першому класi?
- Мати просили в перший, а смотритель...
Обличчя вчителя спохмурнiло.

10_

Пiсля великоднiх вакацiй небо, осяяне лагiдним весняним сонцем,
поголубiло, садки зазеленiли. I духовне училище почало прокидатися пiсля
напiвголодно┐ i марудно┐ зимово┐ сплячки.
Згодом надтрiснутий дзвоник оповiстив кiнець останнього уроку i
настання тривожно┐ пори перехiдних та випускних iспитiв. Спорожнiли класи,
занiмiли гулкi коридори.
Помiтно змiнилося також бурсацьке товариство - стало рухливiшим,
моторнiшим, клопiткiшим. Скинуло з себе ватнi пальта, бурки, свитки,
кожушки, куцини, роззулося, заметляло довгими чубами. На сво║коштниках