"Василь Шевчук. Григорiй Сковорода (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Василь Шевчук.

Григорiй Сковорода


------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
к, ║ - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
п, ┐ - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------


Свiт ловив мене, але не спiймав.
Г.С. Сковорода



СIТЬ ПЕРША

Десятий день Григорiй пив густе повiтря й не мiг напитися. Там, за
Карпатами, воно було нiжнiше, лагiднiше, але не пахло степом, не освiжало
його душi. Десятий день лежав на возi й очей не зводив э тополь, берiзок
та вишнякiв, що огорiзли зелено-бiлим шумом яснi палати й пiдслiпуватi
хатки. Три довгих роки в садах Токая, Вiдня вiн марив рiдним вишневим
цвiтом, низовим вiтром, небом, в якому грають веснянку жайворонки, i
вечоровим дiвочим щебетом. Бувало, сядуть хлопцi, зiтхнуть, пожурягься i
заспiвають тихо "Ой гай, мати, ой гай, мати...". А вiн сто┐ть i плаче.
Довкола рай, та й годi, а вiн летить на крилах пiснi в сво┐ Чорнухи, в
Ки┐в...
Риплять колеса, бiжать неквапно конi, i за возами в'║ться рожева
курява. Ще не така, яка бува║ влiтку, коли не видно свiту, а мов димок iз
люльки.
- Парить, напевне, доцiик буде, - озива║ться Ничипiр, насову║ на лоба
шайку i пiдганя║ коней, щоб наздогнаги валку: - Вйо, вйо, соколики!
Схиля║ться, пiдперши рукою голову, i почина║ мугикати пiсню. Без слiв,
ледь чутпо. Вiн - нiби мiх з пiснями. А голос! Нащо спiвали в бурсi чи в
архi║рейськiм хорi, та поряд з оцим чорнуським дядьком тi славнi пiвчi -
козли, смiховисько.
Ой на горi огонь горить,
А в долинi козак лежить...
I не збагне Григорiй, чи то Ничипiр снiва, чи у самого в серцi зрина║
пiсня.
Накрив очi китайкою,
Заслугою козацькою...
Де не взялися вершники. Притримали гарячих коней, загарцювали поряд.
Вусатi, грiзнi, всiма вiтрами дубленi запорожцi.
- Куди мандру║те? - пiдвiвся в сiдлi найстарший, сивий.