"Марина Медникова "Ой!" (киносценарий, укр.)" - читать интересную книгу автора

кого прибрати, а кого на розплiд залишити. Таж не помирають усi враз. Не
чума. Нидiють, кашляють, тиняються межи людьми. А калiки богомiльнi святої
обителi спокушаються пiдозрою, що й їм тут марно шукати зцiлення i
милосердя. А то вже грiх...".
Посерединi сторiнки розвиднюється монастирська келiя. Напiвтемрява. Єдине
джерело свiтла - вузьке вiконце.
- У тебе все? - втомлено запитав iгумен ченця.
- Ще одне, превелебний отче, - мовив чернець, - щось сей рiк багато хворих.
Iгумен пiдвiв голову.
- На все воля Божа. Лише Господь знає, кого прибрати, а кого на розплiд
залишити.
-Таж не мруть всi за раз. Не чума. Тиняються межи богомольцями, кашляють.
То богомольцi кажуть: "Он, бач, при святiй обителi живуть, а не зцiляться.
Сам чув".
- Всiх знаєш? - запитав iгумен по паузi.
- Хто не заховався, - чернець взяв сувiй паперу i почав читати: - Бондарi
обителi Календа i Балабуха, срiбляр Гудим, Степан Михайлiв - цилюр-ник,
чепушинних справ майстер, дiвиця Анна Хвальчевська, писар Якуб
Де-деркало...
Iгумен жестом зупинив ченця. Помовчав. Наказав стомлено:
- Зiбрати. На вози i подалi звiдси. Аби не дiсталися нi до Києва, нi до
Чернiгова, нi до Остра, нi до Вишгорода. Хай живуть, як знають. А не
знають... З ними Господь.
Кашляли i хапалися за груди хворi, коли їх садовили, а кого й клали на
вози. Плакали, витираючи сльози шапками i хустками.
- Послушники Макарiй та Їассон, будник Iлля Гошкович, мiстич
Борзо-багатий, удова Єрофiя Мiценятя, мельник Дахно Василевич, шапкар
Мисько Перепелуха...
- Куди їх? - вдихнувши мiцного тютюнового диму, спитав один вiзник iншого.


Мариш МЕДНИКОВА.

ОЙ!

37



- На край свiту.
- Митник Сабостiан Туровський, стельмах Лаврiн Лучник, зiгармiстр Iван
Богуринський з синовцем, мiстичi Хведор Фурсович Броницький i Вiнцент
Турок, кожум'яка Андрiй Русин...
Вози рушили соб-цабе, через Печерськ, через Подiл, через Сирець, на
Виш-город i далi. На край свiту. На Десну.
Валка, здiймаючи куряву, рипить i рипить на пiвнiч вiд Києва, шляхом, що
пролягає вже берегом звивистої рiчки.
- Оснач Андрей Чеберяк, Софiя Флорiанiвна Зброжкова, швець Мись
Сте-цькович, Харко Мiдляр, Ян прозвиськом Циганок, гончар Iлько Вовчик...
Раптом один з хворих, високий, чорнявий, зарослий бородою, зiскочив з воза