"Iван Кочерга. Ярослав Мудрий (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Милуша, його дочка.
Журейко, каменщик ки┐вський.
Давид \ нарочитi
Ратибор / мужi новгородськi.
Ульф, син Рангвальда, варяг.
Мирослав \ бояри
Слав'ята / ки┐вськi.
Ярун, тiун* (* Тiун- урядовець.) княжий.
Фока Свiчкогас, монах-переписувач.
Джема, дiвчина з Сiцiлi┐, рабиня.
Роальд, начальник варязько┐ дружини.
Парфенiй, грецький купець.
Турвальд, варяг.

Бояри, варяги, робiтники-будiвники, народ, челядь княжа. Дi║ться в
Ки║вi в тридцятих роках XI столiття.


ДIЯ ПЕРША
"СОКIЛ"
1030

Галерея в княжому теремi в Ки║вi, яка веде iз внутрiшнiх поко┐в до
хатньо┐ церкви. Крiзь легкi романськi арки галере┐, що спираються на
подвiйнi мармуровi колонки, видно далекi простори зелених лугiв i синього
Днiпра. Тихий дзвiн луна║ в ласкавiй тишi лiтнього ранку.

I

За невеликими конторками сидять, схилившись над книгами, кiлька
ченцiв-переписувачiв. Ближче до рампи за такою ж конторкою сидить ще один
молодий, вродливий монах Микита з чорною борiдкою на блiдiм обличчi; вiн
малю║ заставки й мiнiатюри на книзi. Далi теж молодий, але гладкий i
рум'яний монах Фока Свiчкогас з пишним рудуватим волоссям, що вибива║ться
з-пiд чорно┐ шапочки. Роботою керу║ поважний старець, срiбно-кучерявий
i║ромонах Сильвестр з посохом i золотим хрестом на грудях.

С и л ь в е с т р
Благослови, господь, державний Ки┐в,
Що на горi над голубим Днiпром
Пильну║ мир i всi труди людськi┐,
Що ┐х живить земля сво┐м добром.
Благослови, господь, тво┐х людей,
Не забувай ┐х в радостi i в горi,
Оратая, що в полi ниву оре,
Стро┐теля, що каменi кладе
I розчином скрiпля║ наймiцнiшим,
Списателя, що праведним пером
Скарби словеснi в книгу перепише.
Який простiр, привiлля, тишина,