"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

Ходiм мерщiй - тепер спiвати вiльно,
Бо писар з нас чимале мито взяв.
К о з е л i у с
Ба нi! Тепер рахунок буде iнший:
Нехай за всiх Меланка викуп дасть,
Бо ки┐вських дiвчат всiх поцiлунки
Не так солодкi, як ┐┐ один.
П р i с я
Дивись який!
К о з е л i у с
О дiвчино прекрасна,

Повинна ти мене поцiлувать,
Щоб цих дiвчат од кари врятувать,
Чи ║ ж така краса на свiтi...

Притяга║ Меланку до себе, вона з серцем вiдштовху║.

М е л а н к а
Геть!
Занадто вже собi ти дозволя║ш.
Пан писаре, не для того тебе
Призначив князь i рада ухвалила,
Щоб ти киянам кривди учиняв

Та до дiвчат без сорому чiплявся.
Не молодий, зда║ться...
К о з е л i ус
Начувайсь!
За цi слова менi ти ще заплатиш...
К о л я н д р а
От дiвчина! Не те що ви. Орел!
Не схаменувсь, як хрiну пiднесла.
М е л а н к а
(до дiвчат).
Не можу з вами, дiвоньки, гуляти
Сьогоднi я - не до того менi...
Заслабла мати, враз схопило серце,
Заснула щойно, мучилась весь день...
Не знаю вже... чогось такий гнiтючий,
Такий важкий на серце лiг тягар...
Ходжу... i наче лиха все чекаю...
П р i с я
Та бог з тобою! Буде все гаразд.

III

З-за Кожум'яцько┐ брами виходить юрба цеховикiв, що вертаються з
засiдання магiстрату, жваво обговорюючи якусь подiю. Серед них кожум'яка
Чiп, золотар Передерiй, цехмейстер Капуста, кушнiр Балабуха, бондар Шпак,