"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора Киянам свiтло... Ось вона... Бери.
(Пода║ грамоту Свiчцi). Хай буде це подякою мо║ю За вогник той, що ти колись дiстав I засвiтив в мо║му лiхтарi... Недурно ж ми з тобою родом рiвнi - Бо ти зброяр - я зброярiвна. Тепер тiкай. С в i ч к а (бере грамоту й цiлу║ ┐┐ руки). О, дякую безмiрно! (Зника║). Г i л ь д а Тепер лишилось замести слiди I спiльникiв покликати сюди. (Бере з тарiлки сало i маже папери). Намажу папери всi салом Й моторних покличу мишей, Щоб завтра на них всi казали, Що з'┐ли вони привiлей. О мишi, моторнi звiрята, Сюди поспiшайте мерщiй! Для вас тут вечеря багата - Листи й пергаменти смачнi. Гризiть i шматуйте завзято В них правди даремно шукати - Самi обiцянки пустi. Гасить свiчку й зника║. Завiса. ДIЯ ТРЕТЯ Магiстратська зала, по-святковому причепурена гiрляндами зеленi, килимами й кольоровими рушниками. Вздовж брусованих стiн - укритi килимами лави, праворуч, у глибинi, довгий стiл, заставлений жбанами з медом i стравою. Просто посерединi широкi вхiднi дверi. Час перед осiннiм вечором. I Тихо й урочисто, в пiвтемрявi увiходять одна по однiй стрункi групи цехiв - кожен iз сво║ю корогвою i з шiстьма великими зеленими свiчками - гордiстю кожного цеху. На корогвах гаптованi шовком i золотом емблеми вiдповiдного ремества: черевик, ножицi, стрiла, риба i т. iн. Всiх 12 цехiв - кравцi, шевцi, золотарi, ткачi, кушнiри, зброярi, ковалi, хлiбницi й перекупки, рибалки, теслярi, кожум'яки й бондарi. Тихо, в порядку розмiщуються цехи обабiч в палатi. Капуста, Передерiй, Чiп, Коляндра керують мiсцями. Передерiй з сво║ю дiвчинкою. Тим часом вже зовсiм стемнiло, але нiде не свiтиться жодний вогник. |
|
|