"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора (Скачуть у темрявi навкруги переляканих жiнок).
А будете людей дражнити свiтлом, Що з наших хат украв твiй чоловiк! К о л я н д р а Тягнiть ┐┐ до старо┐ гарбарнi, Хай потемки посидить до зорi. Тягнуть. III У л ь р i к а Рятуйте! Пробi! Ц е х о в и к и Це тобi не замок. Це Кожум'яцька брама! В цю мить Свiчка, що почув крик, кида║ться на порятунок. С в i ч к а Геть! Назад! (Б'║ i розганя║ цеховикiв). Як смi║ш ти ганьбити наше мiсто I товариство наше цехове! Негiдники! Пробач, шановна панi, Зухвальство це, i не суди всiх нас. Я зараз вам дiстану свiтла,- дайте Менi лiхтар. Лiзе на примурок Симеона i запалю║ лiхтар вiд лампади. Г i л ь д а О, дякую тобi, Кавалере мiй чемний i ласкавий, Хто ти такий, мiй хлопче? С в i ч к а Я зброяр I майстер Свiчка, ки┐вського цеху, Роблю я стрiли, луки i мечi. Г i л ь д а (вражена). То, значить, ми брати по реместву! Як дивно це. Мiй батько теж зброяр, Цехмейстер славний мiста Кутногорська, Який при║мний випадок! С в i ч к а |
|
|