"Iван Кочерга. Свiччине весiлля (Укр.)" - читать интересную книгу автора

З лiвого боку чути галас, частi пострiли. Раптом лiворуч здiйма║ться
заграва, що освiтлю║ всю сцену червоним свiтлом.

Г о р о д я н и
(трiумфуючи).
- Ага! Горить! Горить кубло катiвське!
- Тремтiть тепер, гвалтiвники проклятi!
- Не до смаку! Ага - не до вподоби!
- Ану-бо ще! Ще раз! Ану iще!
- Згада║те ви Свiччине весiлля!

Жовнiри тiкають - кiлька пада║.

Х т о с ь
(вбiга║).
Одбили Свiчку! Наша перемога!
I сам тепер вiн б'║ться на чолi.
Тюрма горить. Палац князiвський теж.
В с i
Одбили Свiчку! Слава! Всi за ним!

XI

З лiвого боку вбiга║ з мечем у руцi Свiчка. Всi в захватi оточують i
вiтають його.

Здоров був. Свiчко! Слава Свiчцi!
Нехай живе наш Свiчка! Хай живе!
С в i ч к а
Спасибi ж вам, товаришi-брати.
Я вашо┐ любовi не забуду-
Кажiть мерщiй, кажiть-бо, де вона?
Невже ┐┐, невже нiхто не бачив?

Увiходить Передерiй.

П е р е д е р i й
Веди мерщiй. Де ж Свiчка? Свiчка де?

Свiчка пiдходить i цiлу║ його.

А я тебе шукаю скрiзь... Меланка...
С в i ч к а
Ну, то кажи ж, що з нею, де вона?
П е р е д е р i й
Злочинство! Бачив хтось, як каштелян
п┐ тягнув до себе.
С в i ч к а
О, прокляття!