"Юрiй Яновський. Чотири шаблi (Укр.)" - читать интересную книгу автора

пiснi метушливi й неповажнi, де знижу║ться мистецька глибина мелодi┐,
гармошка-демагог, багатоголоса перекупка! Ось спiва║ скрипка чи розмовля║
кобза: одна, ледве помiтна нота простяга║ться в повiтрi, i ┐┐ коливання
таке ж, як i коливання повiтря. Струна да║ чистий - до божевiлля - звук.
Коливаються вiки, вузьке коло часу поширю║ться на все життя всього народу.
Рiвна, прозора, проста до генiальностi нота з'║дну║ вiки. Завмирають люди,
дрижать ┐хнi плечi вiд розкрито┐ та║мницi, тремтять вi┐ вiд набiгло┐
щасливо┐ сльози. Та скрипка гра║ далi. Нота мiниться, пролiтають дрiбнi
сплески звуку, нiби в скрипцi прорива║ться смiх. Обличчя яснiшають.
Розчулена до краю душа жадiбно сприйма║ веселi звуки. Ноги самi стукотять
такт. Годi вже ┐х стримати, коли гра║ зворушлива скрипка. Старе й молоде
руша║ в танок. Ходором ходить подвiр'я. Бубон клаца║ й гупа║, як веселий
парубiйко. Переплуталися пари: на втiху, на смiх. Та скрипка вже
стомилася. Десятки рук частують скрипака, кожний хоче з ним випити,
поцiлуватися, кожного скрипак хоче пославити на скрипцi, i поста║ галас,
гомiн.

Помiж трьома дорогами, -

починають легко, поволi дiвочi голоси.

Рано, ра-но! -

допомагають ┐м хлопцi.

Помiж трьома дорогами, ра-не-сенько!

Дiвчата стоять у гуртi, обнявшися. Хлопцi оточують дiвчат. Пiсня
радiсна охоплю║ подвiр'я.

Там здибався князь з Дажбогом, рано, рано,
Там здибався князь з Дажбогом, ранесенько.

Сонце спуска║ться на вечiр. Воно диву║ться, як можна йому зустрiтися з
князем, з молодим. Сонце поломенi║.

Ой ти, боже, ти, Дажбоже, рано, ра-но,
Зверни ж менi з дорiженьки, ранесенько.
Бо ти богом рiк вiд року, рано, ра-но,
А я князем раз на вiку ранесенько!

Хлопцi пiдморгують дiвчатам. Скрипка вiдпочила й запрошу║ знов до
танка. По землi розтiка║ться вечiр. Вечiрня тиша опанову║ землю. Тiльки на
подвiр'┐ Шаха║вого тестя гримить бубон.
П'яна баба-розпорядниця спiва║ на печi. За столом точаться розмови,
слiпий музика перехиля║ чарку для чистого голосу, мостить свою кобзу,
настрою║ струни. Поважне товариство сидить за столом. Червонощока наречена
соромливо погляда║ на гостей. Галат трима║ голову обома руками, щоб вона
не впала на стiл.