"Юрiй Дмитрович Ячейкiн. Зорянi мандри капiтана Небрехи" - читать интересную книгу автораперед вами сидить не старий капiтан Небреха, а його двiйник з антисвiту! I
я, мiжзоряний вовк, навiть не здогадуюсь, що моє праве око насправдi лiве i навпаки! Так, це вiдкриття неймовiрно розширює обрiї науки... Ми стояли один проти одного i ладнi були кинутися в обiйми. Але прозора межа не дозволяла нам навiть доторкнутися один до одного. На очах Анти-Небрехи блищали сльози, менi теж щемiло... - Бувай, антику! - одноголосне попрощалися ми. - Щасливої тобi дороги! Ми посiдали у свої коробки i обережно дали заднiй хiд, щоб не зруйнувати Великої Межi... I зараз я не годен второпати, навiщо ми так швидко розпрощалися? Адже мудрiшої, освiченiшої, чемнiшої, вихованiшої, винахiдливiшої i хоробрiшої людини, нiж антикапiтан Анти-Небреха, я не зустрiчав i вже, мабуть, не зустрiну. - Тiльки в його генiальнiй головi, - захлинався у дифiрамбах капiтан Небреха, - могла народитися ця блискуча iдея! Завдяки його свiтлим думкам вперше за iсторiю зоряних польотiв було експериментальне перевiрено, чи iснує прямий матерiальний зв'язок мiж свiтом та антисвiтом! Я слухав капiтана Небреху i вiдчував, що ми взяли не той курс i схибили не на якусь там жалюгiдну секунду, а на цiлих двi години розмови. - А потвору зловили? - ввiчливо i делiкатно нагадав я. - Атож! - схаменувся капiтан Небреха i хлюпнув у склянки антиречовини. - Коли я прибув на недоїдену планету, потвора махала крильми i своїми двомастами п'ятдесятьма лапами тримала за комiр двiстi п'ятдесят найдосвiдченiших у Всесвiтi мисливцiв. Та на мене в чудовиська лапи не Дракона. Скажу вам, що стрiляв я спокiйно, як у мiському тирi. Але я хотiв би ще раз повернутися до того моменту, коли наймудрiший з антикапiтанiв, а вiн, безперечно, теж разом з цивiлiзацiями Анти-Дракона врятував цвiт мисливства та рибальства антисвiту... Нi, капiтана Небреху таки несила збити з обраного ним курсу! Розповiдь третя. ЦIКАВА АРИФМЕТИКА Нинi навiть школярi знають, що в хатнiй бiблiотецi капiтана далекого мiжзоряного плавання Небрехи було 1000 наукових фолiантiв, кожен з яких мав не менше 1000 сторiнок i важив не менше трьох кiлограмiв: капiтан терпiти не мiг легковажних праць. От i уявiть собi мiй подив, коли серед цих вагомих (у власному i в переносному розумiннi цього слова) творiв я побачив тонюсiньку дитячу книжечку "Цiкава арифметика". Вона важила не бiльше 100 грамiв i мала не бiльше 100 сторiнок. Я перегорнув кiлька сторiнок i переконався, що з примiтивними задачами, якi заповнювали цю брошуру, впорався б навiть першокласник-другорiчник. А проте в пiдручнику iсторiї космонавтики цього факту чомусь немає, хоч пов'язаний вiн справдi з незвичайною пригодою. Бiльш того, в iсторiї навiть не згадується, що найславетнiший серед зоряних капiтанiв мав у своїй бiблiотецi дитячу книжку. Але розповiм все до пуття, щоб раз i назавжди злiквiдувати цей ганебний |
|
|