"Нація" - читать интересную книгу автора (Матіос Марія)

«Убієнних всіх скорботні тіні Я тримаю, наче чорний стяг» Казіс Брадунас

Ідеологізований пейзаж

Блискавку — цю повстанку Скромних полів небес — Перехитрив приманкою Вітер-каменотес. І полетів у клоччя Блискавки білий шал. Згасли повстанські очі В бункерах диких скал.

* * * …о, так. Іти, і я, і ми В сліпі сніги крильми упали. Лиш серед чорної зими Смереки чорно трембітали. І сонно падала в потік Прострелена і в'яла глиця. І снігу мокра плащаниця Ховала нас, немов шулік. Ми не давалися, мов пси. Нас жони — й ті не приручили. Нам помагали люди й схили. Нам трембітали — лиш ліси.